комірчина проектів

Літо 2017 в мініатюрі

Привіт любі мої! ^_^

На програвачі перший альбом Океанів, а в серці трішки дивно, п'янко і сором' язливо. Зашарілася перед Вами, як мала дитина, що зірвала квіточку з клумби, а Ви мене за цим застукали:) Набираю по клавішах слова і дух перехоплює! І причина не тільки в моїй довгій відсутності, а ще й у несподіваних відкриттях, про які хотіла б сьогодні, в останній день літа, з Вами поділитися:)

Окрім змін у житті, відбулися зміни і в блозі. Ви певне уже помітили новий дизайн блогу, можливо, зазирали в опис про мене і проект ( як ні, то тисніть сюди) і відчули цей притаманний мені запах змін:) Отож тепер мій блог — це домівка моїх проектів і випробувань, такий собі онлайн-блокнот, в якому я пишу про свої успіхи і падіння. Окрім того, тепер Ви зможете знайти тут і мої власні твори/вірші, і новинка: ділитимуся з вами тим, у що закохалася безповоротньо, у чому бачу своє призначення, чим цікавлюся і що вивчаю, а саме  - психологією;)

Наливаю Вам барбарискового чаю, вмощуйтесь по-зручніше і зачнімо!

Повернулася до коріння після 4 років «заслання».

 

Я народилася у Львові і жила тут до моменту, поки 4 роки тому не виїхала поступати в Польщу. Протягом довгого часу я шукала себе: то я хотіла відмовитися від всього українського, що в мені є, то я відчувала величезний дискомфорт і готова була кинути все і повернутися на рідні простори. Я закохалася у Львів, а потім змусила себе його зненавидіти і полюбила Вроцлав, а згодом Краків. І увесь цей час я душила у собі те єдине, що було тим моїм малим вогником, який тримав мене на плаву і надавав сенсу всьому, що я роблю. Вогнику спорідненості зі своїми коріннями. Усвідомивши це, я назвалася донькою Лева — в честь міста, в якому я народилася і провела своє безтурботне дитинство...

Я дозволила собі не вибирати і відпускати незавершені проекти.

 

В кінці весни я дізналася хто такий сканер і з чим його їсти, прочитавши книгу Барбари Шер «Відмовляюся вибирати». Я зрозуміла, що хочу реалізувати увесь свій потенціал, а якщо навіть не вистачає на усе часу, то хоча б рухатися/лежати у тому напрямку. Сканер — це людина, яка цікавиться кількома інтересами одночасно і часто залишається засудженою нашим суспільством, оскільки чує з усіх сторін:,, Яким ти будеш спеціалістом, якщо ти робиш кілька справ на раз?" А Вам таке знайомо?

Якщо такі фрази, як

  • Я знаю, що треба сфокусуватися на чомусь одному, але не знаю на чому.
  • Мені б хотілося жити одночасно у двох країнах і мати дві різні професії.
  • Я легко відволікаюсь на інші цікаві справи.
  • Я ніколи не стану експертом. У мене відчуття, що я назавжди застряг у класі для початківців.
  • Я можу чимось займатися тоді, коли в мене одночасно є кілька занять.

про вас, то ви напевне таки сканер;) Вітаю!

♥Скільки картин, стільки інтересів♥    

І немає у цьому нічого страшного! Навпаки: чим швидше Ви про себе довідаєтеся таку правду і прочитаєте цю книгу, тим легше Вам буде жити з собою. Завдяки їй я прийняла ту себе, якої завжди стидалася і яку ховала від світу. Тепер я можу не завершувати деякі свої проекти, а завдяки інструментам для сканера-багатогранника я більше не переживаю про одночасне втілення їх усіх.

Усвідомлення під час сесії і втрати.

Мені це вдалося: я здала сесію... Отже 2-ий рік з його страшними екзаменами залишився позаду, а з ним й залишилися моторошні посиденьки двох дівчат-психологів, що докопуються до своїх глибин несвідомого... і відкриваються рани так раптово, як вистрілює корок з-під шампанського, і виливаються страхи маленької Ади, відштовхування правди, біль і лопання бульбашки комфорту. І що тепер? Як з оцим усім жити?

Відсікання непотрібного допомагає помічати добро поряд.

  

А жити мені допомогла підтримка найближчих. Завдяки прощанню з кимось, ти знаходиш тих дорогих людей, що готові стояти за тебе горою. А що головне: дихається вільніше, коли перестаєш очікувати і віддаєш рівно стільки, скільки віддають тобі. Хоча, якщо не очікувати нічого, то віддавати, виходить, можна безмежно, так?) Як на мене, головне, щоб Вам самим було з цим добре.

Привиди з минулого і кіно під відкритим небом.

Несподівано мені прийшло повідомлення від моєї старої коліжанки: «Я приїхала нарешті до Львова, не хочеш зустрітись?». Зважаючи на те, що ми не бачилися вже більше року, спочатку я завагалась. Деякі людей залишилися в минулому, чи потрібно мені їх «оживляти»? Після роздумів я все таки погодилася і уже наступного дня ми сиділи у затишній львівській кав'ярні і ділилися новинами про наших однокласників,набутий досвід і веселі історії. Зненацька від подруги поступила пропозиція вибратися на кіно під відкритим небом і я, з іскрою в очах і пританцьовуючи, швиденько погодилась. Це ж один з пунктів мого лайфлисту на літо! Пізно ввечері ми разом насолоджувалася атмосферою нічного неба, грою в маленький теніс     ( практика у таборах дала своє і я таки вмію у нього грати!) і випадковим знайомством з двома позитивними дівчатами за келихом Summersby. Дивилися ми дуже цікаве кіно, що називалося «Капітан Фантастік». Фільм для тих, що полюбляють нетипове виховання дітей, хороший гумор і трішки порозмірковувати над культурними стереотипами. Більше спойлерити не буду;)

Розібрала музику і заслухалася татовими історіями.

Мій тато меломан. Він слухає різну музику: від джазу до сучасної латинської попси і кожен диск пов'язаний з його спогадами( увага, вдома у нас немає інтернету, і так, ми слухаємо пісні з дисків). Ми залюбки переслухали усю татову музичну бібліотеку до 4 ранку і навели порядки. У свої 21 я нарешті почала дослухатися до ACDC, ****. Були приємні емоції, коли наспівувала Avril Lavigne, підтанцьовувала під Наталю Могилевську і посміхалася під стареньку Глюкозу... Ах, молодість!) Тато в перервах від музики розповідав про те, що цей диск Менсона є оригінальним з Німеччини і що через його надзвичайну цікавість до музики ледь не звільнили вчителя з музики, який в часи Радянського Союзу повинен був триматися програми, а не теревенити про Бітлів і хард рок.

Знайомтесь, інфо-шукач Ада

     
♥Схожий на будиночок Сальвадора Далі, правда? А такий витвір мистецтва біля Погулянки;)♥

Окрім музики цього літа я прокачувала рівень своїх знань. Взяла величезну книгу «Історія мистецтва», атлас з всесвітньої історії і давай поглинати знання. Окрім того старалася переглядати документальні фільми, а ще безповоротно закохалася у Ван Гога. Окрім того, що його біографія досить цікава, а деякі проблеми дуже мені близькі, визнаю, що найцікавіше особисто мені було пізнавати думки, які стояли за картинами художника, а не саме зображення. Щодо спеціалістичної жилки психології, то теж не все погано: кілька сторінок з книги по психології, начитка науково-популярної літератури і проходження курсу про арт-техніки в артетерапії.

Книга рецептів.

 

Я не дуже люблю готувати. Останні два роки зацікавилася приправами і справа пішла вперед. Тепер я хімічу на кухні різними прянощами, жонглюючи базиліком, орегано і ніжним каррі, допасовуючи до м'яса чи салатів. Завдяки своїй подрузі Кароліні, ще й навчилася готувати такі то смаколики, як на фото справа:)

Ліс, озеро, близькі

Після того, як я приїхала додому відчуття втоми мене не відпускало ще 2 тижні. Ніби мене оточують близькі, я вдома, а відпочити ніяк не вдавалося... Лише після прогулянки в ліс легені розкрилися, наче їх відпустив важкий ланцюг обов'язків і думок, що буде далі. Посмішки, опіка, обійми коханих наповнили серце теплим ароматом полуниць, якого мені так бракувало в останній місяць повний напруги і безсоння. А під кінець першої половини літа мені вдалося здійснити ще одне заповітне бажання — я скупалася на озері!

    

    

 

Зміни, але далеко не зупинки у спорті.

Бачення свого тіла у мене вкотре змінилося, що мене різко повернуло в іншу сторону від заданого мною на початку весни напрямку. На зміни вплинув і тренер, і знайомий, що займається акробатикою від дитинства і багато інших чинників. Та головне, що я не закинула. Зал, йога, біг — усе це було літом 2017! Головна зміна в мисленні: гарний вигляд тіла — це більше не моя головна ціль. Здорове харчування, зміцнення сили і збільшення показників сприятимуть тому, що я гарно виглядатиму. Відтепер картинка не є моїм кінцевим шляхом, а наслідком моєї головної мети.

    

  

(Не)трішки поринула в творчість.

Ілюстрації, писанина,психологія за допомогою арт-інструментів — нарешті я роблю те, що мене надихає і насичує на повну. І як казала Барбара Шер: «Якщо б хоча б одне ваше зацікавлення затримається на полиці, Ви не зможете відкрити свого потенціалу повністю.» Хто б міг подумати, що малювання, яке я так в собі заперечувала вирветься на волю і стане колись чи не одним з найбільших моїх захоплень?

Якщо Ви знаєте хороші курси чи книги по ілюстрації або по вдосконаленні навички писати чудові тексти — буду рада будь-яким підказкам!:)

  

                  ♥ перші спроби ♥

Практичний бум: я можу працювати з дітьми?

«Ні. Які діти? Я краще з дорослими.» — так я розмірковувала про своїх клієнтів у професії психолога, допоки не поїхала в табір Domaniewice 2017. За 10 днів поздійснювала ще кілька мрій, зовсім змінила відношення до дітей і мала можливість спостерігати за живою практикою психолога. Це було приголомшиво... Висновок достатньо банальний, але: якщо у Вас є можливість зробити практику під час навчання — робіть! Варто! Більше про свою практику і життя в таборі я пишу тут.

 

Велопоїздка з сонечком.

Аню Фрейд, якщо Ти це читаєш, то знай: ти не одна така, що недавно навчилася кататися на велосипеді! Посилаю Тобі привіт:) Під кінець серпня, мені вдалося здійснити велопоїздку селом через ями і дрібний камінчик, коли зуби дзикотіли у ритм моїх внутрішніх мурашок і страху впасти. Тепер я умію спускатися з гірки і тормозити на старому веліку без тормозів при рулі. Посвята у ровериста селом офіційно відбулася! Наступною ціллю буде поїздка велосипедом у місті, що є ще більшим випробуванням для мене, адже там — машини!

А зараз тримайте ще кілька моїх підсумкових виконаних пунктів літнього лайфлисту;)

  • Виходила свої літні кеди у різноманітних місцях ( Львів, Озеро Задорожнє, Тернопіль, Краків, Domaniewice (Краківська обл.), Тернопільська обл.)
  • Сходити на фільм з Чайком «Валеріан та місто тисячі планет»⇒ рекомендую!
  • Пограла в Dixit^^
  • Навчилася стріляти з луку ( влучила між 5 і 10 позначками, коли 20 була центром)
  • Намалювала 10 ілюстрацій у блокноті сканера
  • Може ще не сідаю на шпагат, але рухаюся у тому напрямку.
  • Зробила грошовий внесок у спорт ( купила обтяжувачі і колесо до пресу)
  • Пробіжка у спекотний день містом
  • Влаштувала з Гуру пікнічок:)

  • Хочете вірте чи ні, але зробила перше замовлення через інтернет і то не собі:Р ⇒ задоволена)
  • Виконала перші кроки до роботи своєї мрії
  • Цілком захопилася Барбарою Шер
  • Марафон фільмів з татом
  • Відвідала Ніч у Львові і FestRepublic

  • Дізналася про нові місця у Львові
  • Знайшла найсмачнішу каву в Тернополі

  • Вирішила дилему Краків-Львів
  • Накупила красивої канцелярії
  • Створила свій перший блокнот таким, як завжди мріяла
  • Прожила кілька уявних життів
  • Оплатила свій арт-курс ^^
  • Зготувала з татом лазанью
  • Полежала на гамаку
  • Надихнулася іншими людьми і завела нові знайомства
  • Видалилася з вк

Це мої підсумки за літо. Уже з наступного місяця буду писати короткі звіти кожного місяця, оскільки це неймовірно тішить і підсумовує усе те, що я творю. Отак читаю і відразу бачу, що я роблю щось у поставленому напрямку...

А чи Вам вдалося цього літа здійснити якусь свою мрію? Яка це була мрія? Поділіться своїми досягненнями! Я далі шукаю натхнення у вигляді людей, та й хто зна, може саме ваша історія надихне ще когось на втілення своєї мрії?;)

        

Тепло обіймаю,

Донька Лева

Facebook Comments
  • Вітаю зі змінами і з поверненням!

    Чудове літо! Хай осінь буде ще крутішою!

    Дякую за рекомендацію Барбари Шер (давно чула про неї, але все ніяк не починала читати, тепер вже точно почну!))

    • Спасибі!😊цього разу я з новими ідеями і вкладенням усієї душі у свою домівку!:) згідна!і тобі ж незабутньої осені!^.^ урааа, буду чекати на твій відгук😊

  • Клас-клас-клас)) Навіть не знаю, що ще додати після стількох наших розмов. Приємно бачити, як ти рухаєшся в обраному напрямку (або й усіх одразу)) ^^